До коханих, до рідних.
Позабувши за втому,
І дороги не видно.
Бо дорога домів,
Завжди швидше, коротше
З сивиною, без слів
Повертаються хлопці
Бо дорога домів,
Завжди швидше, коротше
З сивиною, без слів
Повертаються хлопці.
Їдуть хлопці до хати,
Обійняти коханих,
Та батьків обійняти,
Що так довго чекали.
Повертаються хлопці
На два тижні спочити
До Алеї Героїв
Після чарки пройтися!
Там лежать побратими,
Спочиваючи вічно,
І таблиць на могилах
За сльозами не видно.
Там лежать побратими,
Спочиваючи вічно,
І таблиць на могилах
За сльозами не видно.
Буде час, я в це вірю,
Назавжди повертатись,
По своєму подвір'ю
Кожен зайде до хати.
До ікон поклонитись,
До дітей посміхнутись,
Буде час, я в це вірю -
Назавжди повернутись.
До ікон поклонитись,
До дітей посміхнутись,
Буде час, я в це вірю -
Назавжди повернутись.
Буде час, я в це вірю -
Назавжди повернутись.
(с) Євгеній Гончаренко 22.ХІ.2025
Сообщения
