Вибач, Мамо!
Не повернувся...
Відлетів з лелеками в Ирій...
Певно, доля була, Матусе,
Розчинитися в далі сірій...
Вибач, Вчителю...
Ось де ноти...
А слова я не встиг десь трохи.
Зовсім випалив біль скорботи.
Не тримають на Світі ноги...
Гори-гори мої!
Горгани!
Львове древній, та полонини!
Вже не тліють болючі рани.
Серце піснею в небо лине!
Ненько, ненько, голубка сива!
Я в піснях та віршах.
Я - спогад!
Вибач, більше немає сина.
Відлетіла душа до Бога...
(с) Евгений Гончаренко 28.IV.2023
Комментариев нет:
Отправить комментарий