ШЛЯХ ДОДОМУ

 

Я по снігу піду.
По снігу.
В диво-тіні дерев примарних.
Де здаля віднокіл рясніє,
Зоресяйний, небесно гарний.
Де стрімкі ліхтарі вечірні
Променіють зухвало в небо.
Відновитися.
Відпочити.
Взяти сили, добра, натхнення.
Позолотою храмів зблисне,
Мов привіт із самого Раю
Войовниче північне місто,
Що Черніговом називаю.
І Душа не змовчить -
Навзаєм
Вікна-двері наскрізь розтулить!
Новий ранок не зрадить.
Знаю.
Буде кращим, аніж минулий.

(с) Євгеній Гончаренко 2.XI.2024